Процес чи результат

Давайте все-таки розберемо, що важливіше — процес або результат?

Уявімо таку ситуацію, коли чудова дівчина, назвемо її Оля, любить пекти торти. Вона може навіть не пробувати, що в підсумку вийшло — їй приносить задоволення сам процес. Вдосконалюючись у своїй майстерності, Оля може перетворити це хобі в непоганий бізнес, але спочатку її все-таки захоплює сам процес.

Або розглянемо ще один приклад — дівчина Катя, подруга Олі, надивившись на неї вирішила теж зробити такий бізнес. Сам процес випічки тортиків їй не цікавий, головне — щоб був результат, успішний бізнес і задоволені клієнти.

Так звані «результатники» часто виростають з тих діток, від яких постійно чогось вимагають — п’ятірок, перемог на змаганнях і олімпіадах, зразкової поведінки за «винагороду». І в цілому це непогано — з’являється настрій, який може привести до перемоги. Тільки ось слідом за перемогою може прийти відчуття порожнечі і гонка за новою метою.

У процесника може бути перевага, у вигляді внутрішньої гармонії і радості від того, що він робить. Але в порівнянні з результатником нехай його до цілей може бути набагато довшим, адже він нікуди не поспішає. А може і зовсім кинути мету на півдорозі, адже результат не так вже і важливий.

А є ще варіант — універсал, золота середина. Ставить чітку мету і пам’ятає про неї, але при цьому не забуває насолоджуватися процесом. На мій погляд — це ідеально. Тоді і очікування цілі не втомить, і важливість не буде завищена — адже вам вже цікаво те, що ви робите.

Поспостерігайте за собою, як ви йдете до своїх цілей?

Якщо ви результатник — НЕ несіться, стрімголов, тоді не буде почуття розчарування і спустошеності. Пам’ятайте, що навколо стільки всього цікавого, і перетворите свій шлях до мети в захоплююче заняття.

Якщо ви процесник, то не забувайте про свою справжню мету — до чого хочете прийти. Інакше своїх цілей можна так і не досягти.