У глобальній мережі Інтернет існує багато способів поцупити чийсь унікальний контент, а ось способів перевірити статті на унікальність, не так вже й багато. Довелося замислитися про це після того, як мені було потрібно заповнити контентом новостворений сайт.

 Ця стандартна операція не викликала б жодних труднощів, якби мене цікавив крадений контент. Знайти такий неякісний матеріал не складно: відкриваєш будь-який пошуковик, вводиш в рядок пошуку ключове слово і легко отримуєш список статей з цікавою для тебе тематикою. Однак для мене важливий унікальний контент. Спочатку поставлене завдання не здавалася мені особливо складним – на новоствореному сайті я помістив оголошення про те, що мені потрібнен копірайтер, вказав варіанти тем і кількість статей, попросив тим самим охочих надіслати для зразка авторську, написану вручну статтю. Вказав розцінки за виконану роботу. Що може бути простіше?

Скопіювати і вислати одну свою оригінальну статтю. Я і не думав, що наш народ настільки працьовитий: протягом наступного тижня я отримав 173 статті! двадцять п’ять з них мені сподобалися більше за інших.

Я подумав, що проблема вирішена і залишилося тільки, вибравши з цих двадцяти п’яти авторів трьох найкращих, відправити їм замовлення. Але … спочатку я вирішив перевірити оригінальність присланих статей. Ймовірно, мені не дуже пощастило, тому що всі двадцять п’ять статей виявилися копіпастом з знайдених в мережі сайтів.